Січень заносить (Стихотворение)

Андрей Дзизенко

Січень заносить буває снігами.
Лютий холодними дує вітрами.
В березні раптом з'являються квіти.
В квітні радіють під сонечком діти.
В травні широкі лани засівають.
Червень нам ягід дає урожаю.
Липень спекотний та сонечком сяє.
Серпень скінчити жнива поспішає.
Вересень пахне ледь-ледь холодами.
Жовтень вже ллє-заливає дощами.
З дерева одяг листопад знімає.
Грудень приходить та коло змикає.